У монографії здійснюється концептуалізація порядку соціального як фабрикованого знаннєвого феномену. Автор, спираючись на широку теоретико-методологічну базу (соціальна антропологія, синтетичні методології, проблематика Іншого, теорії комунікації, дослідження форм суспільної свідомості, соціологія простору), аналізує процеси та модуси конституювання соціального та місця в них знання.